Плахтянське навчально - виховне об'єднання "загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" - Презентація

Історія:

Історія освіти в Плахтянці нараховує не одне десятиліття, а займає майже віковий проміжок часу. Старожили села розповідають, що на початку XX ст. в Плахтянці школи не було. 20-30 дітей навчалось у найманих селянських хатах, У період з 1910 по 1917 рік вчив дітей учитель Цимбалюк з с.Андріївка. Більшість людей були малограмотними. Із 120-150 чоловік місцевого населення могли розписатись тільки чоловік 15-20, вони ж трохи й читали.

Із 1923 р. в селі працювала початкова школа,яка знаходилась у колишньому панському маєтку в центрі села і складалась з 6 кімнат. У 1926 р. цей будинок згорів. Навчання продовжувалось у пристосованому приміщенні, де пізніше знаходилась колгоспна гончарна майстерня.

У 1930-1935 рр. було збудовано приміщення школи (на місці сучасних магазинів в центрі Плахтянки). Будинок був одноповерховий, дерев`яний, оштукатурений. Школа мала 4 великі класні кімнати, учительську кімнату, бібліотеку-фізкабінет, широкий коридор і квартиру директора школи. Опалення було пічне (топили дровами і торфом). В 1940 р. будинок щколи був перепланований та добудований. За рахунок однієї з класних кімнат була збільшена квартира директора школи та зроблена квартира з 2-х кімнат для завуча. З однієї великої класної кімнати було зроблено дві класні кімнати. До квартирної частини будинку було прибудовано ганок, а до основної – веранду і комору.

Заняття в школі проводились у дві зміни: молодші класи в першу, а в старшій – в другу. Школа була семирічна, До війни в ній навчалось 200-250 учнів; педагогічний колектив налічував 12-15 вчителів.

Директором школи з 1938 р. по 8 липня 1941 р. був Гаєвський Петро Сидорович 1909 р. народження, родом з Кагарлицького району, випускник Ржищівського педагогічного технікуму.

При фашистській окупації школа не працювала. Плахтянка була звільнена від фашистів 7 листопада 1943 р., а через 3 тижні відновились заняття. Навчання тривало протягом всього 1944-го, без літніх канікул. За 1944-й рік пройдено програму за два класи, десь в липні місяці учні переводились до наступного класу, чим надолужувався загублений за роки війни час. З грудня 1943-го по серпень 1944-го року директором школи працювала дружина Гаєвського П.С. – Гаєвська Валентина Федорівна.

«Треба відмітити, що вчитися тоді (а ще півтора року йшла війна) було дуже і дуже важко. Не було підручників, зошитів, чорнила. Писали на чому прийдеться: на газетах, на книжках. Чорнило робили з хімічних олівців і різних барвників. Було важко – але вчились» - розповідав Анатолій Петрович Гаєвський.

30 серпня 1944 р. директором школи став Вольрнер Наум Давидович. До школи ходили також діти сусідніх сіл – Гавронщини, Красногірки, Мар`янівки. Практично діти цих сіл відвідували її до 1953 р. З 1953 р. до школи ходили місцеві діти і з Красногірки.

З 1953-го директором був Чертков Микола, офіцер у відставці, інвалід без ноги. Дуже любив дисципліну і вимагав цього від учнів, а також вимагав охайності. За час його роботи посаджено великий фруктовий сад. Школа була семирічна. У 1960-61 н.р. семирічка реорганізована у 8-річку, були відкриті 8-й та 9-й вечірні класи (1961-62 рр. вони реорганізовані у заочні). В цей період навчалось 142 учні, з якими працювало 12 вчителів.

З 1960 р. директором став Угнівенко Євген Вікторович, математик за фахом. 1963-го в школі побудовано систему парового опалення, а попереднього – майстерні (столярну, слюсарну).

З 1970-х років директором призначений Гордієнко Григорій Дмитрович (до 1979 р.), за фахом – вчитель російської мови та літератури.

В 1976 р. закінчилось будівництво нового приміщення школи. Школа цегляна, двоповерхова, пізніше прибудований спортзал.

З вересня 1979 р. по серпень 1980 р. директором був призначений Яніжевський Василь Володимирович (математик).

З 1980 р. на посаді директора школи працював Вареник Олександр Іванович. В цей період нараховувалось 80 дітей. Кількість учнів збільшилась до 120 після аварії на ЧАЕС, оскільки в Плахтянку переселили жителів сіл Товстий Ліс, Речиця, Буряківка Чорнобильського району.

З 1986 р. директором був призначений Марченко Олександр Миколайович (вчитель укр. мови і літератури). У 1989 р. школа з восьмирічної реорганізована у неповну середню.

З 1990 по 2001 рр. директором був Коноваленко Ігор Степанович, історик за фахом. З 2001 р. і по сьогоднішній день директором школи працює Сімороз Софія Семенівна (вчитель біології).

У 2005 р. школа з неповної середньої реорганізована у Плахтянське навчально – виховне об’єднання «загальноосвітня школа – дитячий садок». Сучасне приміщення газифіковане. Нинішній педагогічний колектив – це сплав досвіду і молодості, таланту і жагучого прагнення молоді до праці. В школі працюють 17 педагогів, навчається 56 учнів і 27 дітей – у садочку.

Кількість учнів і дітей у садочку:

69 і 23

Тип громади:

сільська громада

Проекти:

Загальношкільний проект «Формування ключових і предметних компетентностей школярів засобами ІКТ»

Мета: набуття та розвиток вчителем певних компетентностей, які повинні забезпечити йому можливість навчатися самому та вчити інших в умовах динамічного розвитку сучасного світу.

Загальношкільний проект «Інновації у сучасній школі» - Презентація

Мета: підвищення рівня майстерності вчителів, спрямування їхньої роботи на реалізацію творчого потенціалу, пошук ефективних шляхів застосування результатів досліджень.

Загальношкільний проект «Обдарована дитина»

Мета: створення сприятливих умов для пошуку, навчання та виховання здібних, обдарованих та талановитих учнів у всіх напрямках: інтелектуального, творчого, спортивного, естетичного;

розвивати систему допрофільного та профільного навчання;

визначити систему заходів щодо пошукуметодів стимулювання та навчання обдарованої молоді.

Проект «Освіта для стійкого розвитку» - Презентація

Мета:навчання учнів умінням та навичкам будувати власне життя та життя сім’ї, місцевої громади з урахуванням потреб сталого розвитку.

Проект спрямований на формування у громадян України сталого, екологічного стилю повсякденного життя у домашньому господарстві, школі та місцевій громаді, що передбачає:

• зменшення викидання сміття й марних витрат сировини;

• раціональне споживання енергії та води;

• збільшення частки екологічних продуктів у щоденних купівлях тощо.

Коментарi